- розтроюджений
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розтроюдити.2) у знач. прикм. Те саме, що роз'ятрений 3).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтроюджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
роз'ятрений — I (який став особливо болючим від подразнення, доторкання), розтроюджений II ▶ див. занепокоєний, лютий I, 1), лютий I, 2) … Словник синонімів української мови